Випускна робота. Дистанційне навчання.

Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

ім. М.В. Остроградського

Випускна робота

Використання нових педагогічних технологій на уроках зарубіжної літератури

Виконала:  Бахтала Марина Іванівна

Кременчуцький район, Кривушівський НВК, учитель зарубіжної літератури

Спеціальність: зарубіжна література

      

ПОЛТАВА

2019

2

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………………3

Розділ 1. Теоретичні засади використання нових педагогічних технологій

вивчення зарубіжної літератури……………………………………………………..6

 1.1 Мета, завдання і зміст навчання зарубіжної літратури у школі……….6

1.2 Психолого-педагогічні засади використання нових педагогічних                     технологій у вивченні зарубіжної літератури………………………………10

Розділ 2. Практичне використання нових педагогічних технологій при вивченні зарубіжної літератури в школі……………………………………………………...13

2.1.Типи нестандартних уроків при вивченні зарубіжної літератури у школі…………………………………………………………………………….13

2.2. Використання інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури у школі…………………………………………………………………………..25

Висновки………………………………………………………………………………28

Список використаної літератури……………………………………………………30

3

ВСТУП

Сучасна освіта і особливо загальноосвітня школа, під впливом науково-технічного прогресу та інформаційного буму, вже досить таки тривалий час перебувають у стані неперервного організаційного реформування та переосмислення усталених психолого-педагогічних цінностей. Необхідність докорінної зміни освітньої парадигми на етапі переходу до постіндустріального суспільства, економіка якого базуватиметься на інформаційних технологіях, ще тільки починає усвідомлюватися освітою.

Упродовж останнього десятиріччя в суспільстві все більше проявляється невдоволення результатами системи шкільної освіти, що, у свою чергу, зумовлює потребу її реформування. Для вирішення цього питання важливо розробити стратегічні напрями розвитку загальної середньої освіти на перспективу. Головною є проблема визначення пріоритетів освіти та її реформування.

Зараз нашій країні потрібні люди, що вміють творчо мислити, здатні приймати нестандартні рішення. Обов'язковими якостями творчої людини є переносити знання і вміння в нову ситуацію, гнучкість мислення, уміння створювати нові образи, бачити нові функції об'єктів, легко звільнятись від стереотипів, знаходити багатоваріантність розв'язків проблем, готовність до ризику та відповідальності за прийняте рішення.

Мета сучасної школи полягає передусім у тому, щоб виховувати дитину, яка вміє самостійно та творчо працювати і жити. Цього досягти значно складніше, ніж навчити читати, писати та лічити, розв'язувати задачі, доводити теореми, запам'ятовувати сюжети творів, дати історичних подій тощо.

Навчання й виховання має забезпечувати потреби особистості у творчій самореалізації, здобутті додаткових знань, умінь, навичок за інтересами, інтелектуальний розвиток, підготовку дітей до активної професійної діяльності.

Сьогодні мало у кого виникають сумніви, що зарубіжна література – предмет надзвичайно важливий і потрібний. Саме він допомагає розвивати власні думки, дати волю фантазії, бути не тільки читачем, а й глядачем, режисером і співавтором. Педагогічне завдання цього предмету полягає у тому, щоб створити гармонійну, всебічно розвинену особистість, яка вміє грамотно висловити свою думку. Адже література – це модель поведінки. Література  збуджує не лише емоції, а й думку, стимулює власний духовний, творчий пошук. Література – це мистецтво, мистецтво слова, яке торкається душі.

4

Навчати літератури – це не тільки давати певну суму загальних біографічних знань про авторів, героїв і відомостей з теорії літератури, а й дати належний рівень морально-естетичного розвитку, мистецтва, культури мовлення та поведінки легко, проте ефективно.

Адже учні, яких ми навчаємо, – це наша совість, вони не дадуть схибити, збрехати.  Ми  вчимо їх критично мислити, висловлювати свої думки.Вони не дозволяють тупцювати на місці, примушують щораз шукати якісь «родзинки», проявляти педагогічну  творчість.

Заняття з літератури – насамперед заняття слова. Наскільки яскравим, образним, точним та виразним буде це слово, залежить від особистості викладача. Ось і прагнуть педагоги, щоб зацікавленість наших учнів літературою була щирою, непідробною,  органічною .

Сучасні вчителя-методисти з зарубіжної літератури гостро ставлять питання про те, яким повинен бути сучасний урок літератури і як його модернізувати. Напевно, це урок, який побудований з урахуванням вимог сучасної школи і відповідає завданням виховання юної особистості, вихованної в дусі культури миру, злагоди і творчої співпраці. Тобто сучасний урок літератури - це засіб формування соціально компетентної особистості учня, здатної оцінювати явища класичного та сучасного мистецтва. Виходячи з цього, виникає проблема визначення яким чином цього можна досягти. І вчителі-практики, і методисти-науковці займаються пошуком тих оптимальних засобів навчання, які дозволять підвищити ефективність уроку літератури, зацікавити учнів художніми творами, формувати кваліфікованого читача та читацьку культуру школярів. Розробкою інноваційних технологій у методиці викладання зарубіжної літератури займаються Н. Волошина, О. Ісаєва, В. Кізенко, Ю. Ковбасенко, Л. Богдан, О. Куцевол. Одже, однією з актуальних проблем сучасної методики зарубіжної літератури є проблема вдосконалення процесу навчання на уроці. У нашому дослідженні ми спробуємо визначити найбільш еффективні інноваційні методи і прийоми, які дозволяють оптимізувати навчання, виховувати і розвивати учнів.

Мета дослідження - визначити найбільш оптимальні інноваційні технології на уроках зарубіжної літератури у середніх класах, а особливо звернути увагу на перспективу використання комп'ютерного навчання на уроках літератури.

Виходячи з теми і мети під час роботи над дослідженням треба вирішити наступні завдання:

·5

   Вивчити і систематизувати наукові і практичні роботи з теми дослідження;

· Визначити загальні вимоги до сучасного уроку зарубіжної літератури;

· З'ясувати найпоширеніші форми інновацій на уроках зарубіжної літератури;

· Розглянути методи і прийоми, завдання інтерактивного навчання;

· Визначити особливості комп'ютерного навчання у вивченні творів літератури.

Об'єктом роботи є сучасні уроки зарубіжної літератури і методи їх проведення.

Предметом дослідження є інноваційні технології на уроках зарубіжної літератури у середніх класах.

Практичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження можна використовувати при підготовці до практичних занять та лабораторних занять з методики викладання зарубіжної літератури, а також при підготовці до уроків літератури під час педагогічної практики.

Структура роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і практичної розробки уроку з використанням комп'ютерного навчання.

6

Розділ 1. Теоретичні засади використання нових педагогічних технологій вивчення зарубіжної літератури.

1.1.         Мета, завдання і зміст навчання зарубіжної літратури у школі.

Курс «Зарубіжна література» - важлива складова літературної та загальногуманітарної освіти сучасних українських школярів, оскільки синтезує в собі найвищі досягнення культури народів світу і створює умови для перетворення її найважливіших цінностей і надбань в індивідуальний досвід особистості, дає унікальну можливість вчитися жити в конкретному соціокультурному просторі, усвідомлюючи його неоднорідність та неоднозначність.

Метою вивчення курсу зарубіжної літератури в загальноосвітній школі є формування широкої читацької компетенції у старшокласників, яка базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого характеру, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо. Ця мета реалізується в таких першорядних завданнях:

- формування гуманістичного світогляду та гуманітарної свідомості самостійної, творчої особистості;

- стимулювання інтересу до читання в цілому;

- формування стійкої мотивації вивчення літератури, відчуття краси та виразності художнього слова;

- плекання вміння сприймати прекрасне, творити власну особистість його засобами;

- створення умов для активного осягнення програмового матеріалу завдяки насиченій розумовій діяльності, зацікавленості процесом навчання;

- сприяння виробленню естетичних смаків, поглядів і уподобань учнів;

- розвиток умінь сприймати літературний твір як явище мистецтва у єдності його змістових та формальних особливостей;

- формування читацької культури, творчих здібностей, критичного мислення, навичок самостійного аналізу та аргументованого оцінювання прочитаного;

7

- підвищення загального рівня культури учнів як повноправних членів соціуму та активних учасників соціальних процесів;

- виховання в учнів поваги до національної культури та інших етнокультурних традицій;

- формування планетарного мислення, вільної орієнтації в розмаїтті культурних явищ;

- виховання поваги до книги, до художнього твору, що є унікальною одиницею передачі інформації.

Вивчення курсу зарубіжної літератури в загальноосвітній школі здійснюється українською мовою. З метою створення сприятливих умов для самореалізації й мовного самовияву кожного учня, формування полікультурної особистості можливим є вивчення творів світової класики мовою оригіналу, яку учні вивчають і знають. Головною передумовою реалізації ключових настанов згаданого методичного листа є те, що рівень вивчення школярами іноземної мови має бути достатньо високим, оскільки робота з оригіналом твору передбачає комплексне його опрацювання: осягнення його образної системи, художніх особливостей, унікальних словотвірних моделей, граматичних форм і синтаксичних конструкцій. Все це реалізується також за умови якісної підготовки самого вчителя до опрацювання на уроці художнього твору мовою оригіналу, оскільки таке вивчення передбачає глибоке знання цієї мови насамперед самим педагогом.

Завдання вчителя літератури вбачаю в тому, щоб навчити своїх вихованців належно розуміти художній твір, аргументовано його аналізувати і формувати своє ставлення до прочитаного. Тому й намагаюся на уроках світової літератури розкрити глибини літератури як мистецтва слова, насамперед навчати учнів мислити, висловлювати власні думки і їх обстоювати. Навчати розуміти світ і жити в ньому за законами добра, справедливості, любові, толерантності.

На мою думку, щоб уроки були ефективними, досягали поставленої мети, необхідно, щоб вони відбувалися за умови постійної активної взаємодії всіх учнів, тобто навчання має бути таким, де вчитель виступає не як проголошував істин, а в ролі організатора процесу навчання, його лідера.

8

Сучасний урок вимагає переосмислення пріоритету методів, прийомів та видів навчальної діяльності , розширення їхньої методичної палітри. Адже, треба не просто вивчити, запам’ятати дати, літературні факти, описані події традиційними методами навчання, а проникнути в їхню глибинну суть, збагнути позицію автор а, його світоглядні засади.

Що розуміємо під традиційними методами навчання? Це зазвичай, строгий викладач із великим списком літератури та ще більшою кількістю питань на іспит. Зазвичай – стандартна схема проведення заняття: план, вступ, основна частина, висновки. Це або лекційна подача навчального матеріалу або фронтальне опитування. Такі вже у нас стереотипи…

Але педагогічна наука визначає це по–іншому. Традиційне тлумачення терміну "методи навчання" є таким: це "упорядковані способи взаємопов'язаної діяльності викладача й учнів, спрямовані на розв'язання навчально–виховних завдань". Цілі і завдання такого методу навчання: формування системи знань, оволодіння основами наук, формування основ наукового світогляду, всебічний і гармонійний розвиток учня. Головні методи навчання, які лежать в основі цієї технології – пояснення в поєднанні з наочністю, де  провідні види діяльності учнів – слухання і запам’ятовування; головна вимога і головний критерій ефективності – безпомилкове відтворення вивченого. Для цієї технології найбільш характерними є заняття з формування нових знань, умінь, навичок та комбіновані заняття.

Таким чином, традиційний  тип навчання – це таке навчання, при якому пізнавальна діяльність має репродуктивний характер: викладач передає учням "готові" знання, використовуючи пояснення, доведення із застосуванням різного роду ілюстрацій, що забезпечують наочний характер їх сприймання; запам'ятовування знань свідоме; відтворення знань репродуктивне (переказ своїми словами); практичне застосування знань відбувається за зразком, за готовою інструкцією.

         Переваги таких методів навчання багато обговорювати не потрібно, бо саме з ними здобула освіту не одна генерація як вчителів, так і викладачів, науковців та ін. Заняття, що є традиційним протягом кількох століть, давав змогу «вчити усіх і всьому». Мінуси традиційної системи навчання: авторитарний стиль викладача, домінування пояснювально-ілюстративного типу навчання і пасивної  діяльності учнів; перевага фронтальної роботи,

9

обмеженість у спілкуванні між викладачем та учнем, і як не поодинокий результат – небажання дітей учитися; відсутність у них цінування освіти та прагнення до самоосвіти ,саморозвитку. Традиційна технологія є насамперед авторитарною педагогікою вимог; навчання дуже слабо пов’язане із внутрішнім життям учня з його різноманітними запитами і потребами, відсутні умови для прояву індивідуальних здібностей, творчих проявів особистості.

10

1.2. Психолого-педагогічні засади використання нових педагогічних технологій у вивченні зарубіжної літератури

Вже давно відчуваємо,що часто у дітей відсутня мотивація та немає жодного інтересу до науки. Ми почали працювати над  тим,аби навчання було продуктивним, інформація надовго залишались у пам’яті, а сам процес приносив задоволення як для викладача, так і для учня. Звідси і беруть свій початок нетрадиційні, інноваційні, інтерактивні технології навчання.

         Що таке інтерактивні методи навчання? Термін "інтерактивний" прийшов до нас із англійської мови і має значення "взаємодіючий". Термін "інтерактивна педагогіка" був введений в обіг  у 1975 році німецьким дослідником Тансом Фріцем. Теоретичні методичні засади інтерактивної освіти, ефективність її впливу на формування особистості ґрунтовно досліджено у працях І.В. Авдєєвої, М.В. Кларіна, О. Пометун, Л. Пироженко , О. Пехоти,  Н. Побірчинко, та Г. Селевко, С.О. Сисоївої, О.П. Сидоренко, Г.О. Фреймена, К.О. Баханова та ін.

Для чіткішого розуміння важливості інтерактивного навчання педагоги порівнюють його з відомими та раніше пасивним й активним навчанням. Якщо пасивне навчання – це репродуктивний метод, це вимога слухати та дивитись, активне – це безпосередня участь учня у викладі матеріалу, то інтерактивне – це рівноправна взаємодія викладача та учня. Якщо порівняти ці моделі, то можна зробити висновки про те, що за наявності певних недоліків остання модель досить ефективна. Сутність інтерактивного навчання  полягає в тому, що в навчальний процес залучаються всі діти. При цьому їм надається змога роздумувати з приводу того, що вони знають та думають. Колективна діяльність учнів у процесі пізнання і засвоєння літературного матеріалу передбачає індивідуальний внесок кожного в навчальний процес, обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. При цьому має панувати атмосфера доброзичливості та взаємної підтримки. Вона створює умови, за яких учні не лише здобувають нові знання, а й розвивають свою пізнавальну діяльність, виходять на вищі форми співробітництва.

Інтерактивні методи навчання  скомпонували низку цікавих, раніше чужих учням  правил. Наприклад, кожна думка важлива; не бійся висловитись; ми всі – партнери; обговорюємо сказане, а не людину; обдумав, сформулював, висловив; кажи чітко, ясно, красиво; вислухав, висловився, вслухався; наводь тільки обґрунтовані докази; умій погодитись і не погодитись; важлива кожна роль.

        

11

Правила організації інтерактивного навчання:

         1.    У роботу повинні бути залучені (в тій чи інший мірі) всі учні;

         2.    Активна участь учнів у роботі має заохочуватися;

         3.   Учні  мають самостійно розробляти та виконувати правила роботи у малих групах;

         4.   Учнів під час використання ІАМН не повинно бути більш 30 осіб. Тільки в цьому випадку можлива продуктивна робота у малих групах;

         5.    Навчальна аудиторія повинна бути підготовлена до роботи у великих та малих групах.

         Основні переваги  інтерактивних технологій навчання:

•        інтерактивні технології допомагають забезпечити глибину вивчення змісту. Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння застосування, аналіз, синтез, оцінка);

•        викладач отримує можливість диференційованого підходу до учнів  с  із спеціальними потребами – особистісними та інтелектуальними;

•        змінюється роль учнів, вони приймають важливі рішення щодо процесу навчання, розвивають комунікативні вміння й навички, організаційні здібності;

•        основним джерелом мотивації навчання стає інтерес самого учня(відбувається перехід від зовнішньої мотивації (оцінки) до внутрішньої (потреба знань);

•        значно підвищується роль особистості педагога: він менше часу витрачає на розв’язання проблем з дисципліною, педагог більше розкривається перед дітьми як лідер, організатор;

•        покращується не тільки запам'ятовування матеріалу, але і його ідентифікація, використання у повсякденному житті;

•        використання інтерактивних методів навчання в малих групах сприяє розвитку таких особистісних якостей як комунікабельність, співробітництво, уміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміси і т.д.

Застосування інтерактивних технологій забезпечує формування в учнів таких умінь як аналіз, порівняння, виділення головного, критичне мислення,

а також розвиває увагу, спостережливість, збагачує мислення школярів.

За метою уроку та формою організації навчальної діяльності дотримуюся розподілу інтерактивних технологій на такі групи:

1.           Інтерактивні технології кооперативного навчання.

12

2.            Технології колективно–групового навчання.

3.            Технології ситуативного моделювання.

4.            Технології опрацювання дискусійних питань.

13

Розділ 2. Практичне використання нових педагогічних технологій при вивченні зарубіжної літератури в школі.

2.1. Типи нестандартних уроків при вивченні у старших класах зарубіжної літератури

Державна національна програма визначає стратегічні напрямку розвитку освіти й забезпечення постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального й культурного потенціалу – вищих цінностей нації. Трансформація освіти передбачає розвиток творчої людини, здатної не тільки до трансляції знань, але і до створення світових зразків культури і духовності.

Стратегічні напрямки розвитку освіти ставлять нові задачі і перед психологічною наукою, предметами її дослідження, методами, теоріями й практикою, щоб у центрі уваги стала особистість; повернутися до навчання людини, щоб знати, як розвивати її здатності до творчої праці.

Реалізація інноваційних методик передбачає комплексне використання сучасних технічних засобів навчання, аудіо та відеоматеріалів, комп`ютерної техніки.

Найбільш поширені такі форми нестандартних уроків:

1. Інтегрований урок. Як правило, такий урок проводять два вчителі. Вони спільно здійснюють актуалізацію знань за двома напрямами опитування (якщо це потрібно), виклад нового матеріалу тощо. Найчастіше поєднуються такі предмети, як історія-географія, історія-література, історія-іноземна мова.

2. Дослідницький урок та лабораторно-практичні роботи. Їхня мета полягає в одержанні навчальної інформації з першоджерел. Ці уроки розвивають спеціальні вміння і навички, стимулюють пізнавальну активність та самостійність. Учні вчаться працювати з історичними документами, підручниками, періодичною пресою.

3. Рольова гра. Вона вимагає від учнів прийняття конкретних рішень у проблемній ситуації в межах ролі. Кожна гра має чітко розроблений сценарій, головну частину якого необхідно доопрацювати учням. Отже, пошук вирішення проблеми залишається за школярами.

14

4. Театральна (театралїзована) вистава. На відміну від рольової гри, вистава передбачає більш чіткий сценарій, який регламентує діяльність учнів безпосередньо на уроці і збільшує їхню самостійність під час підготовки сценарію. Театралізовані вистави спрямовані на те, щоб викликати інтерес до навчання. Вони опираються на образ не мислення, фантазію, уяву учнів.

Передусім варто пригадати, що ефективною може бути лише інноваційна технологія, тобто та, яка грунтується на потребах та інтересах учнів. А для цього:

1. Спробуйте дізнатися про своїх учнів якнайбільше: що їм подобається, а що ні у викладанні теорії? Що значить для них бути "цікавим"? Які види діяльності їм більше до вподоби? Чи відчувають вони себе на уроці розкутими? Чи є вних здібності, про які ви ще не знаєте?

2. Спробуйте змінити стиль викладання. Частіше звертайтеся до учнів з пропозицією і заохоченням: "Добре, що ти це зробиш,"Спробуй, подумай, чи буде тобі цікаво?", "Ти добре вмієш це робити". І відмовтесь від нарікань.

3. Зверніть увагу на те, як викладають ваші колеги, які прийоми і методи застосовують, яким формам навчання надають перевагу.

4. Поділіться з учнями своїми міркуваннями. Зверніть увагу на Їхню інформацію - це підкаже, як вам діяти.

5. Пам'ятайте, що діти дуже чутливі до брехні та несправедливості.

6. Аналізуйте свої дії. Спробуйте систематизувати знахідки. Зіставте їх із досвідом інших. Зважте, може, це - елемент нової технології[9, с.27].

Урок-семінар

Семінар проводиться після кількох (2-4) уроків-лекцій.

3авдання семінару:

1. Перевірити якість засвоєння вивченого матеріалу.

2. Розвивати вміння самостійно працювати з підручником та додатковою літературою, виявляти інтелектуальні здібності учнів, спрямувати навчання на практичне застосування знань.

15

3. Навчити учнів застосовувати знання, набуті на практиці, для аналізу різних процесів.

Для цього на семінарі використовують різні форми навчання.

Одним з ефективних прийомів, що активізує пізнавальну діяльність, є дискусія. Її основне завдання - сформувати правильний погляд при розв'язанні будь-якої проблеми.

Дискусія якісна тоді, коли учні добре підготовлені, мають опорні знання. Предмет дискусії та її план учитель продумує заздалегідь. Вона може бути побудована на основі двох положень, з яких треба вибрати і довести правильне, або одного визначення чи тези, яку потрібно відкинути чи довести її правильність.

Не менш важливою є підготовка до написання і обговорення рефератів. Тематика рефератів повинна відображати основні питання теми, доповнювати їх або поглиблювати. Підготовка реферату - це робота з документами, додатковою літературою. При підготовці до написання рефератів необхідно враховувати індивідуальні особливості учнів: їхні інтереси, нахили, можливості, проблеми, що їх турбують. Літературу рекомендує вчитель. При підготовці реферату учні повинні читати додаткову літературу.

Існують вимоги щодо написання реферату:

а) скласти план викладу;

б) підібрати. матеріал для висвітлення питань;

в) прочитати відповідні матеріали;

г) проаналізувати прочитане;

д) коротко записати.

3авдавия семінару - підготувати учнів до самоосвіти, виробити в них уміння навички самостійної роботи.

Шкільний семінар - це форма колективної самостійної роботи учнів на уроці, яка дає змогу поглибити вивчений матеріал.

16

Готують учнів заздалегідь. Учитель надає допомогу: розподіляє повідомлення між учнями, допомагає скласти план виступу, слідкує за самостійноюроботою учнів, консультує їх.

Головна умова семінару - допомогти учням підготувати відповіді на всі питання.

Виступ повинен мати розгорнутий характер, що свідчить про розуміння питання.

Обговорення намічених питань повинно проводитись увигляді дискусії, в ході якої вдосконалюється вміння аргументувати свої висновки, що сприяє переходу знань у переконання.

Починати проведення семінарів бажано з 8-го класу.

Семінари можуть бути різними за навчальною метою, за джерелом набуття знань, методичних прийомів проведення.

Орієнтовний план

1. Завдання семінару.

2. 3авдання і теми повідомлень для учнів на семінарі.

3. Основні методи і прийоми проведення.

Семінар починається вступним словом вчителя, що висвітлює завдання семінару. Разом з тим учитель ставить перед учнями проблему.

Основний час відводиться на обговорення результатів домашньої роботи учнів.

Наступний етап - повідомлення учнів, в ході яких відбувається обговорення, дискусія.

Заключний етап - підведення підсумків роботи. Він включає в себе узагальнення матеріалу, формування вміння робити висновки.

Основний метод семінару - бесіда, в ході якої обговорюються повідомлення учнів, аналізуються схеми, таблиці, ілюстрації, інформація з періодичної преси і додаткової літератури.

17

Урок-прес-конференція

Така форма уроку розвиває активність, пошукові здібності, вміння розкривати суть певної проблеми, стисло і коротко висвітлювати її, конкретно відповідати на поставлені питання. Вона вчить самостійно здобувати знання.

Підготовка до такого уроку починається за 10-17 днів.

Підготовчий етап уроку полягає у тому, що заздалегідь оголошується тема, день і час проведення конференції.

Потім учитель і учні розподіляють ролі. Визначаються учасники пресконференції. Решта учнів класу діляться на групи, що представляють кореспондентів газет і телебачення. Всі учні отримують випереджальні завдання з теми.

Урок починається зі вступного слова вчителя, де він висвітлює обстановку, що стосується теми, оголошує її, мету і проблему, над якою працюватимуть школярі. Потім учитель представляє учасників конференції.

Обов'язковим для присутніх на прес-конференції є ведення конспектів, адже у кінці уроку всі матеріали необхідно здати. Потім виступають доповідачі, а кореспонденти дають запитання.

Після виступів слово надається експертам, які рецензують виступи за такими показниками:

а) готовність;

б) активність;

в) наявність наочності;

г) реклама;

д) політична грамотність.

Висновок робить один з учнів або вчитель, підсумовуючи вищесказане. Далі йде обговорення проблеми. Заключним етапом може бути бесіда, складання таблиці.

18

Урок-аукціон

"Товаром" на уроці-аукціоні є знання учнів. "Товар" на аукціоні - це "лот", продавець - "купець". Ведучим бажано бути вчителеві.

Підготовка до уроку здійснюється за 2 тижні. Призначаються 4 "купці", які готують лоти, а також "банкір", який відповідає за підготовку аудиторії і зведеної таблиці результатів аукціону. Аудиторія - учні, які добре встигають з предмета.

Інші учні утворюють 4 "акціонерні товариства" (АТ) по 6 учнів у кожному. Товариства обирають своїх "президентів".

"Президентам" видають перелік питань для повторення, список рекомендованої літератури. Вони організовують повторення матеріалу в своїх АТ і підготовку своїх емблем і гасел.

Кожний "купець" готує 2-3 лоти (завдання) під керівництвом і контролем учителя. Оцінку відповідей учнів дають "купці", тому вони повинні бути дуже добре підготовленими до виконання своїх обов'язків. Перед уроком розставляють столи в аудиторії, а на початку уроку ведучий оголошує відкриття аукціону, представляє "купців", "банкірів", "президентів". Потім АТ представляють свої емблеми і гасла.

Максимальна оцінка - 2 бали. Цей конкурс оцінюють 4 "купці". "Банкір" визначає середній бал кожного АТ, записує в таблицю результатів аукціону. Потім ведучий по черзі надає слово "купцям" для представлення "лотів" (завдань).

Ведучий підводить підсумок:

- за активну участь у підготовці і проведенні аукціону "купцям" і "банкірам" виставляють по 11-12 балів.

- членам АТ, яке зайняло перше місце, виставляють 11 балів, за друге - 9, за третє і четверте - 7-6. (Учням дозволяється перездавати тему з метою підвищення балів.) Зведена підсумкова таблиця результатів аукціону дозволяє вчителеві проаналізувати рівень підготовки класу з теми.

При підготовці до уроку "купцям" і вчителеві необхідно врахувати:

19

1. Обов'язково на цупкому папері (формат Аl) повинна бути заготовлена загальна картка лота. Для загального огляду її вивішують біля дошки на штативі. Це дозволяє підтримувати високу активність та інтерес учнів протягом усього уроку, а членам АТ слідкувати за правильністю відповідей сусідів, вносити поправки, доповнення і "заробляти" додаткові бали.

2. Запитання на кожному лоті повинні бути однаковими для всіх АТ, а завдання - різними.

3. Кількість балів за лот повинна дорівнювати кількості запитань, щоб "купець" міг оцінити відповідь АТ з кожного питання.

Загальна оцінка за лот складається з суми балів, одержаних товариством за кожне запитання лота. Це полегшить "купцям" зробити підсумки конкурсу і оцінити відповіді.

Під час проведення уроку-аукціону ведучому необхідно змінювати черговість відповідей АТ і слідкувати за тим, щоб кожний член АТ давав відповідь тільки на один з лотів (не "торгував" за інших).

Необхідними реквізитами уроку є, гонг, дерев'яний молоток, секундомір.

Урок-брейн-ринг

Брейн-ринг - відома телевізійна гра, де стартом є складне цікаве запитання, а фінішем - правильна відповідь. Необхідно швидко зреагувати, адже часприйняття рішення обмежений.

Оргапізаційні пuтання:

1. Наявність спеціально обладнаного приміщення (класу), кількість ігрових столів відповідає кількості команд.

2. На кожному столі сигнальний пристрій або дзвінок, який сповіщає ведучого про готовність команди відповідати.

3. Згідно ,з умовами гри потрібно одного ведучого, який одночасно будеорганізатором і арбітром гри (як правило, це вчитель).

4. у І-му турі брейн-рингу команда повинна дати правильну відповідь на три запитання, лише тоді вона може зайняти стіл лідера.

20

5. Команда, яка найдовше втримається за столом лідера, вважається переможцем гри.

6. Підготовка запитань для брейн-рингу.

Аналіз результатів.

За результатами гри можна зробити висновок щодо рівня підготовки учнів класу з даної теми, їхнього вміння логічно мислити, швидко приймати рішення.

Урок-бесіда за "круглим столом"

У класі повинна бути група людей (учнів, ведучих), які могли б на себе взяти роль відповідачів на поставлені питання з теми заняття. Решта учнів становлять аудиторію, їхня роль зводиться в основному до постановки питань ведучим.

Негативним є те, що клас ділять на дві половини - активну і пасивну.

Підготовку до уроку проводять заздалегідь. Учням дають список рекомендованої літератури і теми, які треба повторити.

Четверо учнів за допомогою вчителя готують виступ (на 5-8 хв.). Ведучий - учитель.

Урок починають зі вступного слова вчителя.

Далі виступають учні з певних проблем, над якими вони працювали.

На дошці вивішують чи записують питання для обговорення, або школярі задають питання учням, які виступають.

Обговорення повинно відбуватися коректно. у кінці уроку робиться висновок з відповідної проблеми.

Дається оцінка роботи класу і окремих учнів.

Урок-диспут

Дискусія, розгляд, дослідження. Це обговорення спільного питання, проблеми з метою правильного вирішення. Дискусія виникає внаслідок спілкування вчителя і учнів, один з одним, у процесі вирішення проблемної ситуації.

21

Механізм виникнення дискусії: проблемна ситуація, що характеризує психологічний стан учнів, поряд з інтелектуальними труднощами супроводжується підвищенням пізнавальної активності і бажанням розібратися у проблемі.

Будь-яка дискусія включає три компоненти:

1. Пізнавальний. Пізнавальний включає знання про предмет, що викликає суперечку і проблемну ситуацію, яка виникла.

2. Операційно-комунікативний. Операційно-комунікативний означає вміння вести суперечку, відстоювати свою точку зору, володіти способами здійснення логічної операції.

3. Емоційно-оціночний. Емоційно-оціночний включає емоційні переживання, потреби, цінності, відносини, мотиви, оцінки.

Дискусія повинна бути частиною навчального процесу. є декілька видів дискусії:

1) спонтанна дискусія, що виникає в ході спільного вирішення проблеми всіма учнями чи групою учнів. Це буває тоді, коли проблема учням дуже близька;

2) заздалегідь запланована дискусія. Для цього учнів попередньо ознайомлюють з предметом суперечки. Вони опрацьовують відповідну літературу. Учні мають достатньо знань для розв'язання проблеми.

Для дискусії характерні такі поняття: знання, вміння, навички, досвід творчої діяльності.

Необхідно назвати мету уроку. Може бути попередньо даний учням текст і після його прочитання висувається проблема. Поділяють дискусії і за кількістю учасників. Коли в дискусії беруть участь два учні, то це дискусія-діалог. Є групові дискусії, де задіяні групи, і є масова дискусія, в якій залучені всі учні.

Мотивація, пов'язана з підготовкою до дискусії. Треба стимулювати інтерес учнів до проблеми, суперечки. Для цього готують яскраві уривки або цитати з книг, які викладають зміст суперечки чи позицію обох сторін. Для дискусії можна скористатися глобальними проблемами з екології. Наприклад:

22

а) вичерпані всі природні ресурси на Землі, природа забруднена, неминуча екологічна катастрофа;

б) чи вирішиться екологічна проблема при скороченні потреб людини?

в) світ врятує комп'ютерна революція з найновішою технологією. Єдиний вихід - не гальмувати її, а сприяти її розвиткові.

Запитати учнів, з якою точкою зору вони згідні.

Дискусію проводять на тему, що цікавитр учнів, близька їм.

Вимоги до дискусіі:

1. Проблема повинна відповідати вікові і накопиченому досвідові.

2. Учням необхідно володіти темою, яка спирається на знання, вміння, досвід.

3. Дискусія повинна розвиватися з основних питань, нести в собі суть

протиріччя. Дискусія - суперечка по суті, в ході якої учні отримують важливі цінності.

При підготовці вчитель повинен чітко сформулювати завдання, бажано з поясненнями, що розкривають суть проблеми, і питання про можливі шляхи її вирішення. Доцільно з цього приводу звернутися до думок учених.

При підготовці учнів ознайомлюють з відповідною літературою, список якої треба дати заздалегідь.

Учитель повинен скеровувати учнів, ставлячи питання.

Майстерність учителя полягає у тому, щоб, вчасно помітити, відчути момент закінчення дискусії, щоб не повторювати сказаного.

У кінці уроку треба підвести підсумки, проаналізувати висновки, виставити бали.

Оцінка дискусії:

задоволення, що отримали учні після дискусії;

уміння учнів правильно, логічно викласти свою і чужу думку;

культура дискусії;

23

уміння учнів користуватися прийомами доказовості;

набуття нових знань;

уміння зрозуміти точку зору іншого;

живий обмін думками.

Урок-вікторина

До уроку кабінет оформляють відповідним чином: на стінах емблеми та привітання команд, фотографії. Учні визначають журі і суддю-інформатора.

І етап уроку присвячується історії. Кожній з команд пропонують по 3-4 завдання, які треба розв'язати у визначений термін. З кожною командою працює по два члени журі. Вони перевіряють правильність відповідей, фіксують час, який було затрачено на виконання завдань.

ІІ етап - конкурс капітанів. Кожному капітанові допомагає команда. Колективний пошук, дух змагання дозволяє систематизувати набуті знання, зосередити увагу на найважливішому.

ІІІ етап - змагання команд. Кожна команда пропонує команді-суперниці по п'ять завдань, на їх обдумування відводиться не більше трьох хвилин.

Учитель бере активну участь в обговоренні (то в ролі консультанта, то як учасник команди, інколи допомагає журі).

Уроки-вікторини цікаві тим, що дають можливість всебічно розглянути проблему, знайти найбільш вдале вирішення. Такі уроки виховують почуття колективізму, розвивають допитливість, вчать самостійності[20, с.14].

Урок-вистава

На відміну від рольової гри, вистава передбачає більш чіткий сценарій, який регламентує діяльність учнів безпосередньо на уроці та збільшує їхню самостійність під час підготовки сценарію.

Театралізовані вистави спрямовані на те, щоб викликати інтерес до навчання, і спираються на образне мислення, фантазію, уяву учнів. При підготовці вистави відсутній будь-який тиск на учнів у висвітленні конкретноїісторичної ситуації. Знання, які учні засвои на попередніх уроках,

24

вони можуть використати зараз. Персонажі залишають можливість глядачеві самостійно обміркувати історичну ситуацію і зробитивласні висновки.

Учні, які виконують ролі, заздалегідь готують собі костюми, ближче знайомляться з історичною особою, яку будуть представляти, її характером, поведінкою, зовнішністю. Вони вивчають потрібні слова, вчаться, як себе поводити у відповідній ситуації. До уроку готують необхідне обладнання.

Урок починають з бесіди чи з характеристики певної історичної ситуації.

Це підводить учнів до глибшого сприйняття вистави. Безпосередньо перед виставою учні отримують завдання та запитання, на які вони знайдуть відповіді, переглянувши виставу.

Тоді розігрується театралізована вистава.

Після перегляду вистави вчителеві треба повернутися до проблемних питань. Це можуть бути усні відповіді, складання таблиці або короткі записи у зошиті. У кінці уроку проводиться бесіда з класом, учні роблять висновки.

25

2.2. Використання інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури у школі

Комп'ютери, як відомо, використовують сьогодні практично в усіх галузях суспільного життя. Тому вміння працювати із сучасними інформаційними технологіями розглядаються у нашій державі як обов'язкові та необхідні для кожного спеціаліста. Саме з цієї причини заслуговує уваги проблема підготовки майбутніх фахівців, які б володіли комп'ютерними знаннями і вміли застосовувати їх у своїй професійній діяльності: адже вищі заклади освіти готують випускників 21-го століття, в якому відбувається стрімкий розвиток інформаційних технологій; з кожним днем зростають їхні можливості, розробляються удосконалені та нові зразки як програмного, так і технічного забезпечення. Тому й можливості використання цих технологій у навчальному процесі, на нашу думку, є невичерпними. Винятку не становить і галузь вивчення зарубіжої літератури.

Нові інформаційні технології кардинально вплинули на всю систему освіти, зачепивши її зміст, форми і методи навчання, що привело до зміни вимог щодо моделі випускника вищого навчального закладу. 3 моменту використання у сфері освіти мережевих (сіткових) технологій, онлайнових баз даних, комп'ютерного моделювання стало можливим навчати студентів не лише працювати в Інтернеті з метою засвоєння навчального матеріалу, але й використовувати його ресурси ; майбутній професійній діяльності .

Використання сучасних інформаційних технологій обумовлює:

· доступ до світових систем знань і культури країн мову, яких майбутній учитель доноситиме до учнів;

· трансляцію знань, напрацьованих людством, до кожного користувача єдиного інформаційного простору (тобто забезпечує взаємообмін професійним досвідом) необмеженість свободи, творчості, що є запорукою високої професійної кваліфікації учителя іноземних мов;

· вільне формування вчителем свого світогляду; розвиток гуманітарної спрямованості навчання; розповсюдження форм домашнього і дистанційного навчання;

· адаптацію особистості майбутнього вчителя до динамічно мінливих умов економічного функціонування життя у цілому.

26

Серед усієї різноманітності методичних прийомів використання комп'ютерних технологій, які вчитель зарубіжної літератури може вважати корисними у своїй роботі, ми зупинимось на основних п'яти прийомах, які ми розцінюємо як найкорисніші.

Управління навчальним процесом. Використовуючи е-mail(електронну пошту), викладач може реалізувати диференційований та індивідуальний підхід у навчанні, розсилаючи на електронну адресу кожного студента його персональне домашнє завдання.

«Робота з комп’ютером не повинна сприйматися як розважальна “вставка” у процес вивчення літератури, а має розглядатися як органічна активізуюча складова частина пізнавального процесу». 

Використання інформаційно-комунікаційних технологій під час уроків світової літератури та при підготовці до них забезпечує різноманітність робіт на усіх етапах навчання при поясненні нового матеріалу (демонстраційно-енциклопедичні програми, презентації Power Point), при закріпленні, повторенні (тренінги, проміжні тестування, спілкування через електронну пошту, у чаті, телеконференції); в самостійній роботі учнів (різноманітні навчальні програми, електронні підручники, посібники; самостійний пошук матеріалів, робота над проектами), під час проведення контролю знань, умінь і навичок (тестування, створення Web-сторінок, захист проектів, дистанційне спілкування через електронну пошту, Інтернет-семінари, Інтернет-олімпіади тощо).

Використання презентацій Power Point дозволяє представити навчальний матеріал як систему яскравих образів, що сприяє задіянню емоційної сфери учнів, відповідно - кращому засвоєнню матеріалу (як, наприклад, оглядові теми «Бароко», «Романтизм», «Реалізм» як напрямки світової культури). Використання презентації на узагальнюючому етапі або при підготовці до контрольної роботи дозволяє впорядкувати знання, актуалізувати їх за короткий проміжок часу («Фауст» Гете, творчість Гейне, Шиллера). Наочна виразність, систематизація матеріалу, який міститься в презентаціях, робить їх хорошим дидактичним та мотиваційним засобом. Але не слід забувати , що “наочність у навчанні може забезпечити успіх лише тоді, коли вона диктується логікою навчального процесу, коли наочні образи на уроках розумно поєднуються з словом учителя”.

27

Пошукові засоби Інтернету найчастіше використовуються на етапі самостійної підготовки учнів до уроків (при підготовці доповідей, підборі ілюстративного матеріалу). Але тут існує небезпека використання учнями при самостійному пошуку недостовірних джерел інформації. Із метою попередження цього вже на першому уроці вивчення теми або в процесі постановки завдань пропонуються сайти, рекомендовані для виконання завдання, визначаються критерії оцінювання та форма підсумкового матеріалу, програма реалізації завдання (Word, Power Point). Залежно від трудомісткості, пошукова робота може зайняти від 1 до 3 тижнів, відповідно учні отримують випереджувальні завдання, іноді ще до початку вивчення теми. Як правило, із метою індивідуалізації та забезпечення права вибору пропонується декілька питань із вивчення творчості письменника або огляду певного періоду. Особливе захоплення викликають завдання, які дозволяють представити декілька видів мистецтва одночасно: «Моє уявлення про бароко», «Галерея ілюстрацій» (за повістю О.де Бальзака «Гобсек»).

Засоби спілкування Інтернету дозволяють не тільки створити умови для додаткової комунікаційної діяльності учнів, але й максимально індивідуалізувати навчальний процес. Приватність листування через електронну пошту дає можливість розкрити здібності дитини, навіть якщо остання з якихось причин соромиться продемонструвати свою роботу перед однокласниками. Зразком такої роботи є завдання написати рецензію на кінострічку «Гобсек» режисера Костянтина Еггерта. Діалог «учень-учитель», виведений за межі шкільного середовища, переходить в іншу площину. Учитель становиться не «оцінщиком», а скоріш «спів-творцем». Цей вид роботи дає можливість систематизувати роботу з обдарованими дітьми, навіть якщо через брак часу або з інших причин неможливо регулярно виділяти певний час на такі заняття у школі (підготовка до олімпіад, конкурсів), та з учнями, які мають недостатню підготовку.

Електронні навчальні засоби, які застосовуються на уроках літератури, можна умовно розділити за методичним призначенням на інформаційно-довідкові, навчально-ігрові, тренажери, моделюючі, контролюючі тощо. У поєднанні всі вони дають принципово новий засіб навчання – навчальний електронний підручник.

28

Висновки

Реформування освіти в Україні передбачене не тільки інструктивними листами Міністерства освіти і науки, але й самим часом, дійсністю. Із розвитком комп’ютеризації, телебачення, наше суспільство втрачає читача художньої літератури. Проблема удосконалення уроку зарубіжної літератури дискутується стільки ж, скільки існує ця дисципліна, бо урок є основною ланкою навчально-виховного процесу.

На уроках зарубіжної літератури в учнів формуються найважливіші соціально-моральні уявлення й орієнтири, вивчення літератури сприяє вихованню суспільно зрілої, активної, творчої особистості. Одним із головних завдань нинішнього учителя літератури є формування особистості через виховання кваліфікованого читача.

В наслідок цього виникає необхідність удосконалення методики викладання літератури в цілому, зокрема ж – оптимізації методичних прийомів і форм шкільного аналізу художнього тексту, спрямованих на досягнення цілісності сприймання шкільного курсу літератури, побудови системи уроків, що допомагає простежити духовне зростання учнів протягом усіх шкільних років під час вивчення різних тем у курсі «Зарубіжна література».

Під час вивчення зарубіжної літератури слід активніше використовувати сучасні педагогічні технології: комп’ютеризоване навчання, інтерактивні види і форми роботи. Вони збільшують пізнавальну самостійність учнів та мотивують потребу розвитку їхньої читацької культури. Серед інтерактивних форм роботи на уроках зарубіжної літератури поширення набуває навчальна взаємодія учнів у парах, мікрогрупах, групах, що здебільшого застосовується під час пошуку та аналізу інформації, виконання практичних завдань, підготовки диспутів, семінарів, різноманітних творчих завдань. З метою надання школярам більших можливостей для спілкування, висловлювання власних думок і почуттів домінантною формою навчання на уроках зарубіжної літератури в усіх класах має бути діалог, під час якого виявляється рівень знань учнів.

На сучасному етапі розвитку освітньої системи в процесі викладання зарубіжної літератури зростає роль інноваційних технологій, використання яких значно сприятиме піднесенню якості та інтенсивності навчального процесу, приверненню уваги учнів до найкращих надбань світової літератури. Одним із продуктивних і перспективних напрямів такої роботи є використання можливостей комп’ютерної техніки, за допомогою якої насамперед якнайкраще

29

вирішується проблема забезпечення вчителя й учня художніми текстами та науково-методичною літературою.

Ще одним напрямом роботи, пов’язаної з оновленням методичної бази навчання зарубіжної літератури є використання мультимедійних технологій, які являють собою скоординоване одночасне функціонування візуального й аудіорядів, використання фото- й кіноматеріалів, малюнків, таблиць, схем, текстів та ін., підпорядкованих певній навчальній темі. Учитель може використовувати готові мультимедійні навчальні програми, а може розробляти власні зразки таких програм.

Інноваційні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті. Їх перевага в тому, що учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), в класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їхній інтерес в отриманні знань.

Отже, у сучасному суспільстві навчання можна організувати таким чином, що джерелом знань виступатиме не тільки вчитель, а й комп’ютер, телевізор, відео. Учні, відповідно, повинні вміти осмислювати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, розуміти суть речей, вміти висловити особисту думку. Саме цьому сприяють інноваційні технології навчання.

30
Список використаної літератури

1.Антипова О., Рум’янцева Д., Паламарчук В. У пошуках нестандартного уроку // Рад. школа. - 1991. - № 1. - С.65-69.

2.Бондар В.І. Дидактика. – К.: Либідь, 2005. – 260 с.

3.Виготський Л.С. Педагогічна психологія. – М.: Педагогіка, 1991. –480с.

4.Дементієвська Н.П., Морзе Н.В. Комп’ютерні технології для розвитку учнів та вчителів // Інформаційні технології і засоби навчання: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю.Бикова, Ю.О.Жука. – К.: Атака, 2005. – С. 76 – 95.

5.Зарубіжна література. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 5-11 кл. / За загальною редакцією Д.С. Наливайка, керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко; 1998 (2003) р.

6.Ковбасенко Ю.І. Зарубіжна література Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Грамота, 2009.

7.Лухтай Л.К. Нестандартний урок // Початкова школа. - 1992. - № 3-4. - С.31-32.

8.Мадзігон В.М. Проблематика та перспектива інформатизації освіти / В.М. Матюх. – К.: Либідь, 2006. – 112 с.

9.Макрідіна Л.О. Використання сучасних технологій у педагогічній діяльності // Початкова школа. – 1995. – № 7. – С. 26-30.

10.Мірошниченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах / Л.Ф. Мірошниченко. – К.: Ленвіт, 2000. – 240с. (Підруч. для студентів-філологів).

11.Мішкурова В. Ф.; Пащенко М. І. Використання гри для активізації навчально-виховного процесу: Посіб. для студ. пед. вузу та викладачів. – К.: Наук. світ, 2001. – С. 3-12.

12.Морзе Н.В., Дементієвська Н.П. Intel. Навчання для майбутнього. – К.: Нора-прінт, 2005. – 528 с.

13.Митник О. Нарис нестандартного уроку // Початкова школа. - 1997. - №12. - С.11-22.

31

14.Назарець В.М. Зарубіжна література Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Вежа, 2009.

15.Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Педагогіка / Редкол. М. Вашуленко, А. Вихрущ, Л. Вознюк та ін. - Тернопіль: ТНПУ. - 2005. - Вип.1. - 178 с.

16.Ніколенко О.М., Столій І.Л. Зарубіжна література Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Ранок, 2009.

17.Печерська Е. Уроки різні та незвичайні // Рідна школа. - 1995. - № 4. - С.62-65.

18.Півнюк Н.О. Гребницька Н.М., Строганова Г.М. Зарубіжна література Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Освіта, 2009.

19.Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 272 с.

20.Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К., 2003. - 192 с.

21.Пономаренко Т.В. Урок КВК // Початкова школа. - 1992. - №3-4. - С.32-33.

22.Сучасні шкільні технології. Ч.1 / Упоряд.: І. Рожнятовська, В. Зоц. - К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. - 112 с. - (Б-ка "Шкільного світу").

24.Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посіб. для студ. вищих пед. закл. освіти. -К.: Академія, 2003. - 528 с.